Як визнати такий правочин недійсним

Як визнати такий правочин недійсним

    Є проста на перший погляд, але по суті складна ситуація.
Є громадянка "А". член житлового кооперативу. Виплатила пай за квартиру ще в далеких 90-х, квартира в БТІ рахувалась за нею, але свідоцтво про право власності вона не отримувала. Її донька, громадянка "Б", знаючи про те, що квартира не дооформлена, робить підробні довідки про те, що вона член кооперативу, подає їх до місцевої ради і місцева рада видає їй свідоцтво про право власності на квартиру, яке вона реєструє в БТІ. Після цього донька "Б" дарує цю квартиру громадянину "В". Все оформлено нотаріально і договір зареєстровано в БТІ. Мати "А", звичайно, нічого про це не знає. Через деякий час донька "Б" помирає і громадянин "В" продає цю квартиру громадянці "Г". Все оформлено нортаріально, в договорі вказана дійсна ринкова вартість квартири, договір зареєстровано в БТІ. І тут мати "А" дізнається про цю схему. Кінцевий покупець "Г" звичайно є добросовісним і про нечисте походження квартири йому невідомо.
Мати "А" подає позов до суду, в якому відповідачами є міська рада (вимога про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним), громадянин "В" і громадянка "Г" - вимоги про визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними. Суд задовольняє позов частково, встановлює, що мати "А" є дійсною власницею квартири, оскільки вона ще в далекі 90-ті повністю виплатила пай за кооперативну квартиру, з тих пір її не відчужувала і таких повноважень нікому не надавала, також суд витребує квартиру у громадянки "Г" на користь матері "А". У задоволенні вимог матері "А" з приводу визнання недійсним договорів дарування та купівлі-продажу суд відмовив, спираючить на відповідний пленум ВСУ, в якому зазначено, що "Норма частини першої статті 216 ЦК ( 435-15 ) не може
застосовуватись як підстава позову про повернення майна,
переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене
третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про
визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього
майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є
стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного
позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав,
передбачених частиною першою статті 388 ЦК". Таким чином, матері "А" кварииру повернули
а громадянка "Г". яка є єдиною чесною особою в цьому спорі залишилася
і без квартри і без грошей. Це рішення набуло чинності і пройшло без змін всі вищі інстанції.
Постає питання, яким чином громадянці "Г" повернути втрачене?. Квартиру не повернути - це факт. Треба повертати гроші. Яким чином. Найбільш логічний шлях - визнати договір купівлі-продажу квартири недійсним та стягнути в порядку реституції із громадянина "В" (продавця квартири) на кристь громадянки "Г" (покупця квартри) сплачені за квартиру кошти. Але які підстави для визнання цього договору недійсним? Логічно, очевидно (і встановлено судовим рішенням), що "В" не мав права продавати квартииру, оскільки набув на неї право власності на підставі договору дарування від особи, правовстановлюючий документ якої визнано недійсним (свідоцтво про право власності). Але на які правові норми посилатися? Глава 16 ЦК не містить конкретних правових норм щодо цієї ситуації, відповідний ленум ВСУ теж. Якою нормою обгрунтовувати позов?? А може спробувати застосувати віндикаційний механізм витребування громадянкою "Г" від громадянина "В" грошей, сплачених за квартиру (без визнання недійсності договору), якщо так, то якими нормами обгрунтовувати?
Ваші міркування та поради, коолеги.?

    Примечание к ответу юриста. Ответ на вопрос: "Як визнати такий правочин недійсним " был надан юристом 10.24.11 в телефонном режиме и не был опубликован на этом юридическом сайте по желанию клиента.
    Если Вас интересует ответ на вопрос "Як визнати такий правочин недійсним " или Вы нуждаетесь в юридической консультации, Вы имеете возможность задать его, заполнив соответствующую форму для бесплатной юридической консультации на сайте.